Мармітако (ймовірна версія XVII-XVIII століття)

Походження мармітако

Мармітако — це традиційна страва баскської кухні, особливо пов'язана з рибалками та моряками Біскайської затоки. Назва страви походить від посудини, в якій її готували: "мармита", велика металева каструля, в якій рибалки готували свою їжу після довгого дня на морі. Ця страва виникла з потреби в умовах скромної кухні, що використовувала найпростіші та найбільш доступні інгредієнти того часу: рибу, картоплю, овочі і іноді трави.

Історія та походження

Походження мармітако сягає давніх баскських рибалок, які на морі часто обмежувалися базовими інгредієнтами, щоб нагодувати екіпаж. Білий тунець, який був поширений у Біскайській затоці, був основною рибою для цієї страви. Інші інгредієнти, такі як картопля, цибуля та перець, були поширеними місцевими продуктами, які вирощувалися або здобувалися під час зупинок. Страва була сумішшю овочів і риби, які готувалися в одному горщику, що й стало основою її назви. Цей простий і надійний спосіб приготування став кулінарною традицією.

Перші рецепти мармітако

Перші рецепти мармітако можна було знайти в кухнях рибалок, з варіаціями залежно від місцевих інгредієнтів та умов. З часом, коли страва здобула популярність, її вдосконалили та зафіксували в рецептах. Тоді це була не надто складна страва, а радше просте приготування, яке мало на меті нагодувати моряків після важкого дня на морі.

Ймовірний рецепт мармітако (версія XVII-XVIII століття)

Ось реконструкція того, яким міг бути початковий рецепт мармітако, заснована на простих принципах того часу:

Інгредієнти:

• 500 г білого тунця (або іншої місцевої морської риби, як макрель чи пікша, якщо тунець був недоступний)
• 4 середніх картоплини
• 2 середні цибулини
• 1 зелений перець
• 1 помідор (або трохи томатної пасти, хоча це не було стандартним інгредієнтом у початкових версіях)
• 1 зубчик часнику
• 1 літр води (або рибного бульйону, якщо доступний)
• Оливкова олія для смаження
• Сіль і перець за смаком
• Кілька гілочок петрушки (за бажанням)

Приготування:

1. Підготовка інгредієнтів:

   • Очистіть і наріжте картоплю кубиками.
   • Дрібно наріжте цибулю і часник.
   • Наріжте перець кубиками.
   • Якщо використовуєте помідор, зробіть на ньому хрестоподібний надріз, занурте в окріп, щоб зняти шкірку, і наріжте.

2. Смаження овочів:

   • У великій каструлі розігрійте трохи оливкової олії.
   • Додайте цибулю та часник і обсмажуйте їх до м'якості та легкого золотистого кольору.
   • Додайте перець і помідор (або томатну пасту) і готуйте кілька хвилин, поки помідор не розпадеться.

3. Додавання картоплі:

   • Додайте нарізану картоплю до каструлі і добре перемішайте з іншими овочами.
   • Залийте водою (або рибним бульйоном, якщо є), щоб овочі були покриті.
   • Готуйте на середньому вогні близько 20-30 хвилин, поки картопля не стане м'якою.

4. Приготування риби:

   • Тим часом наріжте тунець на великі шматки. Можна замаринувати його в солі, перці та оливковій олії, але це не було поширено в початкових версіях.
   • Коли картопля буде майже готова, додайте рибу до каструлі і готуйте ще 10-15 хвилин, поки риба не буде повністю готова та м'яка.

5. Завершення та подавання:

   • Скуштуйте і приправте за смаком сіллю та перцем.
   • Подавайте гарячим, при бажанні прикрашеним свіжою петрушкою.

Примітки:

• Ця страва не вимагала великої різноманітності інгредієнтів, і метою було використати все, що рибалки мали під рукою.
• В перших версіях мармітако, ймовірно, помідори не використовувалися систематично, і страва була іноді більш скромною за кількістю овочів.
• Все готувалося в одному горщику, що спрощувало швидке та легке приготування.

Еволюція мармітако

З часом мармітако еволюціонував під впливом доступних інгредієнтів та місцевої кулінарної культури. Перець, помідори і навіть чилі були додані до більш сучасних варіантів страви. Також риба, яку використовували, змінювалася в залежності від місцевих уподобань та сезонів, але тунець залишається традиційним вибором.

Висновок

Мармітако є чудовим прикладом кухні виживання та простоти старовини, але він залишається знаковою стравою баскської гастрономії, вшановуючи кулінарну спадщину рибалок Біскайської затоки. Перехід від традиційної страви до сучасної версії показує, як рецепти еволюціонують, залишаючись вірними своїм кореням, поєднуючи історію і смаки.